Financial Times 14 вересня 2026 року, посилаючись на джерела, обізнані з позицією Кремля, повідомив, що Володимир Путін не хоче укладати угоду про енергетичне перемир’я до настання зими, оцінюючи зимові удари по українській енергетичній інфраструктурі як інструмент тиску на Київ.
Переговорний трек у хронології
Питання припинення ударів по енергетичних об’єктах спочатку порушувалося під час тристоронніх зустрічей США, України та Росії. Після того як ці переговори зайшли в глухий кут у лютому, тему перенесли в окремі зустрічі й непублічні канали комунікації. Протягом кількох місяців Україна наполягала на взаємному припиненні ударів по енергетиці, портах та інших об’єктах критичної інфраструктури; Москва ці пропозиції відхилила й посилила свої атаки.
Заяви сторін у вересні
13 вересня Дональд Трамп заявив, що Україна має припинити удари по російських енергетичних об’єктах, оскільки це нібито призводить до дефіциту дизельного пального. 14 вересня Трамп стверджував, що Україна та Росія нібито домовилися про взаємне припинення ударів по енергетиці, і пов’язав зростання світових цін на дизель «здебільшого» з війною Росії проти України. Володимир Зеленський заявив, що Україна готова не бити по російській енергетиці за умови гарантій реальної готовності Москви, однак Київ не впевнений у дотриманні будь-якої домовленості, і назвав угоду потенційним «кроком до деескалації». Зеленський також повідомив, що хоче обговорити енергетичне перемир’я з Трампом під час зустрічі у Нью-Йорку.
Залишити відповідь